Чотири мільйони гривень вимагають від кандидата в народні депутати | Політика | Новини на Gazeta.ua

Із бізнесменом, кандидатом у народні депутати 55-річним Петром Сабашуком зустрічаємося в офісі товариства «РЕНКО» у Запоріжжі. Щодо нього порушили кримінальну справу і зобов’язали виплатити заставу 4 млн грн. Інакше на початку жовтня Сабашука можуть заарештувати.

Ідемо просторими коридорами. У холі на стіні висить синьо-жовтий прапор. «РЕНКО» 12 років займає цю двоповерхову будівлю на вул. Суворова.

— Узагалі-то це приміщення фірми. Але під час передвиборних кампаній вона перетворюється на штаб. Тут був то запорізький обласний штаб «Нашої України», то Віктора Ющенка. Віктор Андрійович тут тричі бував, — розповідає Сабашук.

Заходимо на кухню. Посередині великий круглий стіл, на ньому попільничка із п’ятьма недопалками. У кімнаті накурено.

— Вибачте, то наші працівники. Зараз дам їм нагоняй, — Петро Павлович переставляє попільничку на сусідній стіл.

Бере каву з автомата. Розповідає про тиск податкової. Каже, за 22 роки бізнесування вперше потрапив під слідство.

— Ми не зрозуміли, в яку попали пастку, коли Азаров і компанія «голубих» декриміналізували деякі статті. Начебто все чудово. А потім з’являється маленьке роз’яснення, що, коли йдуть слідчі дії, як запобіжний захід треба вносити заставу. Зрозуміло, в нашій країні податкова може порушити кримінальну справу на будь-яку людину, що займається бізнесом.

У поясненні до цієї статті йдеться про те, що застава має бути в сумі завданої шкоди. Тобто може бути 5 мільйонів гривень, може — 10, 20. Мені сказали заплатити 4 мільйони застави. Найцікавіше ось що: спочатку слідчий накладає арешт на всі твої рахунки і все майно, а після цього вимагає в суді, щоби ти виплатив заставу. Питання: звідки взяти кошти, якщо все заарештоване?

А якщо не виплачуєш заставу, відразу опиняєшся за ґратами?

— Так. Наступний запобіжний захід — це арешт. Ідея кримінальної справи смішна до неймовірності. Візьмімо історію підприємства «Львівсільмаш» (щодо його діяльності порушили справу. — «ГПУ»). Років 15 його грабували хто як міг. Я 2008-го прийшов туди директором. Завод стояв. Ми його витягнули. Зараз він працює. Може, не так, як хотілося б, але люди отримують зарплатню. Ми вклали близько 25 мільйонів гривень за чотири роки, це було дуже важко. Сьогодні кожен думає, як вижити, а тут ще й інвестували. І може, через рік-півтора запустимо завод на повну потужність. Із цих 25 мільйонів третину я вклав у погашення заборгованостей із зарплатні.

Так от, ми інвестуємо 4 мільйони гривень у розвиток підприємства, в розробку технічної комплектації. У нас є свій корпоративний інвестиційний фонд, він дає ці кошти заводу, який платить за цей проект. Начебто все нормально. Це відбулося на початку 2010 року. І раптом вони знайшли, що я в цей період виконував обов’язки директора заводу. І перекваліфікували це в те, що я мав сплатити податки, а не інвестувати в розвиток.

212-та стаття страшна тим, що податкова розглядає тільки податкову систему. Інші закони їх не цікавлять. Я кажу: фонд мій, гроші мої, я не дав би цих грошей на завод, щоб платити податки. «Ну, не дали б, тоді не були би злочинцем», — говорять. Я відповідаю: ви сьогодні зі своїм президентом закликаєте піднімати виробництво. Я кров’ю збирав гроші, щоб усе це запустити, а став злочинцем.

Читайте также:  В Испании выбрали лучшие отели Мадрида и Барселоны

У такий спосіб зараз можна тиснути на будь-який бізнес?

— Так. Порушити кримінальну справу податкова має повне право з будь-якого приводу. У цій ситуації все за межами здорового глузду. Але вони спокійно її порушили. Схоже було з банком однієї відомої людини, якому нарахували 10 мільйонів. Але в цієї людини «криша» хороша, а в мене її немає. Виявилося, треба належати до якоїсь банди. Самостійний бізнесмен у теперішній Україні фактично жити не може. Я ж намагаюся.

Зараз завод працює?

— Так, це діюче підприємство. Зараз його очолює мій син, я три роки прожив у Львові. Зробив дві помилки: перевів юридичну адресу в Запоріжжя і пішов у депутати.

Коли цю справу порушили?

— Ситуація — на межі анекдоту. Я планував стати кандидатом у народні депутати, готував документи. Подав їх до ЦВК 1 серпня. І після цього телефонує слідчий: «Петре Павловичу, повідомляю, що на вас порушили справу за фактом таким-то». Я тоді пожартував: у нас кандидатам від опозиції як бонус видають карну справу. Насправді вони її порушили 26 липня. Але я думаю, що це заднім числом зробили, бо якби 1 серпня — це вже був би справжній анекдот.

Вони готувалися до цього?

— Серйозно готувалися. За три місяці до того була позачергова перевірка. Усе копали, довго думали — і знайшли ситуацію. Вона достатньо проста. Директор заводу лежав з інфарктом. Я кілька місяців виконував обов’язки, доки не призначили нового. Вони цей шматочок знайшли.

Але два роки справу не піднімали.

— А навіщо було? Підняли, коли я оголосив, що йду в депутати.

Справа особисто на вас чи щодо підприємства?

— І на підприємство, і на мене. Але із заводом проблем не повинно бути — відбиваємося.

Чому ви пов’язуєте це з виборами?

— Не пов’язую, а чітко про це кажу. Я ж не перший день тут живу. Ще недавно думав займатися тільки бізнесом і в жодному разі не йти у Верховну Раду. Але бачу, що робиться в країні, й розумію — це треба змінювати.

Що насамперед вас не влаштовує?

— Теперішня система дозволяє тримати дамоклів меч над кожною більш-менш незалежною людиною. Я обирався депутатом 2002 року від «Нашої України». Прес був божевільний. Але був усе-таки й закон. Тоді міліція пробувала карну справу підтягнути під нього. Могли підкинути наркотики, або зброю, або повію неповнолітню — так підводили тебе під закон. А сьогодні в Україні закони не працюють. І це — найстрашніше.

Читайте также:  Новости от Dragon Gifts: IPSA-2015. Первые итоги.

Вони не мене зламали, вони фактично зламали слідчого, прокурора, суддю і ще багатьох людей. У нас суддя — не Кірєєв, а нормальна порядна людина. Він пручався. Я радів: податкова і прокуратура зламані, а суд таки залишився. Зараз дивлюся — вони зламали і його. Знищують самі устої держави. Фактично її немає. Це мене більше хвилює, ніж своя доля. Я-то відіб’юся. Більше шкода людей, яких зламали. До речі, всі вони вибачалися. Усі казали: «Петре Павловичу, пробач, але ж ти розумієш».

Як плануєте діяти далі?

— Я ніколи не займався би кримінальним правом. А зараз бачу, як треба змінювати Кримінальний кодекс, що насамперед треба вирішувати у прокуратурі. І, звісно, мені дуже не хотілося б дивитися ізсередини на пенітенціарну систему. Але я без страху, нормально, спокійно навіть сприймаю, що, може, ще дізнаюся, які й там проблеми. Ну посадять максимум на місяць: посидимо, подивимося, що там робиться, що там треба підправляти.

Як за два з половиною роки змінилося життя у Запоріжжі?

— Сьогодні тут зруйноване фактично все. Середнього бізнесу немає. В одних його знищили, інші самі закривають.

Це пов’язане з тиском податкової?

— Із цим — також. Але головне — розробили систему, яка все забирає. Закону немає, він не діє.

Вас атакують, щоб не пустити до Верховної Ради?

— Не допустити вже не вийде, але нейтралізувати максимально намагаються. Психологічно пробували — оцими всіма судами, допитами. Потім півтора тижня не давали добро на виїзд у Київ. За ці дні жодної слідчої дії не було, мене жодного разу не викликали ні на допит, ні на що, але не дозволили. Вчора нарешті такий дозвіл дали.

Що робитимете у парламенті?

— Своїми руками й очима напрацював нове бачення програми будівництва доступного житла. Знаю, як це робити, маю досвід. Бо сьогодні доступне житло — це для багатих, а не для бідних. Плюс розробляю цікаву систему жеків. Маю свій приватний ЖЕК. Хочу цей досвід розповсюдити на всю країну.

Але в Україні зараз фактично президентська республіка, де всі ключові рішення ухвалює одна людина.

— Тому я й не йду із жодною партією, бо їх лідери бачать себе тільки президентами. А я вважаю, що нам треба парламентська держава. Тоді депутати будуть депутатами, а не «кнопкодавами». Розумію, що це буде непросто, розумію, що 5-10 років нас лихоманитиме. Але це — єдиний вихід для України. Сьогодні президентська влада є основою корупції в державі. І її розколу також.

Парламент за 20 років себе дискредитував не менше.

— А чого він дискредитований? Бо є дуже сильна президентська влада, яка стоїть над Верховною Радою. Коли не буде зверху цієї парасольки, коли вона стане самодостатньою, почне себе відновлювати. Зараз це неможливо, бо є президент із величезними повноваженнями й можливостями. Давайте приберемо президентську владу — й отримаємо нормальну державу. У нас ментальність така. Ми — не імперія.

Читайте также:  Атака клонов: как ритейлер Zalando стал интернет-сенсацией стоимостью $5 млрд

Ви йдете як самовисуванець. З ким у Раді реалізовуватимете ці плани?

— Прийдуть 225 депутатів-мажоритарників. Незалежних там буде людей 50. Шукатиму з ними спільну мову. Бо лідера, якому цілком довіряв би, сьогодні не бачу.

Вам пропонували якісь партії балотуватися від них?

— Ні. У мене поганий характер. Я роблю те, що вважаю за потрібне. Хочу бути незалежною людиною.

Чого очікуєте від виборів? Чим усе закінчиться?

— Не думаю, що новообрана Верховна Рада житиме довго. Рік чи півтора, максимальний термін — два роки.

Яка передвиборна ситуація в області?

— Є максимум три кандидати в області не від Партії регіонів, які можуть стати депутатами, — Сабашук, Кривохатько (Вадим Кривохатько, кандидат від УДАРу по 82-му округу. — «ГПУ») і в Бердянську Пономарьов (Олександр Пономарьов, самовисуванець по 78-му округу. — «ГПУ»).

Далі — все тихо і спокійно. Опозиції в регіоні, можна сказати, немає. Ця апатія почалася ще з 2005 року. Тоді були демократичні розчарування, а зараз розчарування «регіональні». На тлі цього комуністи наберуть багато, принаймні у Запоріжжі.

Якщо потрапите до парламенту, бізнес залишите?

— Для цього є син, мені вже легше. Паралельно займатимуся інженерією.

Показує знімок свого останнього винаходу — візка для двірників. Це проста конструкція із коліс, ручки та пластмасового кошика. Завод запускає першу партію таких.

Виходимо у внутрішній двір. Петро Павлович демонструє ще один винахід — найдешевшу лаву: два шматки труби та дошки. Каже, ідеї приходять самі, коли спостерігаєш за життям простих людей.

— Мажоритарник має сидіти у парламенті два роки, а далі — назад, до народу.

кандидатів балотуються по виборчому округу №74, це Комунарський район Запоріжжя. Фаворитами вважають комуніста Олексія Бабуріна, самовисуванця Петра Сабашука та «регіонала» Ярослава Сухого.

Петро Сабашук народився в селі Селище Літинського району Вінницької області. 1983 року закінчив Вінницький політехнічний інститут, факультет автоматики й телемеханіки. Інженерію вважає своїм основним покликанням.

У бізнесі з 1990-го. Захопився ідеєю спорудження доступного житла.

2002-го та 2006 роках балотувався в мери Запоріжжя. Обидва рази ставав третім. Під час парламентських виборів 2002-го був обраний народним депутатом по мажоритарному виборчому округу №76. У Верховній Раді ввійшов до фракції «Наша Україна».

2004-го й позаторік очолював обласний штаб кандидата у президенти Віктора Ющенка.

Одружений. Із дружиною Оленою мають синів Іллю та Петра й доньку Віталію.

Источник: http://gazeta.ua